Золоті правила педагога

Золоті правила педагога 

1. Прийшов у школу – зроби розумне й шляхетне лице.

2. Щоразу, коли тобі хочеться командувати дітьми, згадай своє ди­тинство й про всякий випадок з'їж морозиво.

3. Гроші й педагогіка – речі мало сумісні.

4. Нехай усі манекенниці світу, побачивши твою посмішку, подадуть у відставку.

5. Не заходь у душу до дітей, якщо тебе про це не просили.

6. Іди на урок з радістю, виходь з уроку з приємною втомою.

7. Пам'ятай: поганий лікар може забрати життя, поганий учитель – спопелити душу.

8. Приходити на урок треба настільки підготовленим, щоб знати точ­но: для чого прийшов, куди прийшов, що будеш робити і чи буде від цього добре.

9.Щоразу, коли хочеться нагрубити кому-небудь, рахуй до мільйона.

11.Люби свою адміністрацію так само, як і вона тебе, і ти проживеш довге й щасливе педагогічне життя.

12.Люби кого-небудь, крім школи, і тоді в тебе буде все в порядку.

13.Якщо до тебе прийшли на урок, згадай, що ти – артист, ти – най­кращий педагог, ти – найщасливіша людина.

14.Говори батькам завжди найкращу правду, яку ти знаєш.

15.Пишайся своїми помилками, і тоді в тебе їх буде з кожним роком усе менше.

16.Вищим проявом педагогічної успішності є усмішки на обличчях дітей.

17.Якщо ти вмієш звичайний факт подати як відкриття й домогтися подиву й захоплення учнів, то можеш вважати, що половину справи ти вже зробив.

18.Пам'ятай: гарні педагоги живуть довго і майже ніколи не хворіють.

19.Віддай школі все, а, вийшовши зі стін школи, почни нове життя.

20.Постарайся завжди бути здоровим, навіть якщо в це хтось не по­вірить.

21.Одягайся так, щоб ніхто не сказав тобі вслід: «Ось учитель­ка пішла».

22.Під час опитування зобрази на обличчі граничний інтерес.

23.Пам'ятай: якщо твій голос стає загрозливо хрипким, значить, ти робиш щось не те.

24.Добре, якщо пізнього вечора, коли ти згадаєш своїх учнів, облич­чя твоє осяє усмішка.

Сім правил молодого вчителя

Зберегти тепло любові й передати його дітям – найважливіша місія вчителя. Ось деякі поради, які допоможуть молодим учителям досягти цього.

1. Якщо ви розпочинаєте вивчення свого предмета в якомусь класі, по­цікавтеся: чи учні чули про нього і як саме вони уявляють його зміст; кому дуже хочеться його вивчати, а кому це здається нецікавим і чому. Не шкодуйте години на цьому уроці, щоб спростувати хибні уявлення учнів про нецікавість та некорисність вашого предмета. До цього заохочуйте бажаю­чих учнів та самі заздалегідь продумайте й наведіть переконливі аргумен­ти й життєві приклади. Потрібно, щоб учні відчули ваше захоплення своїм предметом і щоб воно знайшло в них емоційний відгук. Підкресліть також, що буде цікавим і сам процес вивчення предмета, кожен матиме можливість виявити свої знання та здібності, а ви справедливо їх оцінюватимете.

Якщо ви продовжуєте вивчення предмета, на першому уроці поці­кавтесь, як учні ставляться до нього, чи є такі, хто цікавиться ним поза уроками, можливо, мріє присвятити йому своє професійне життя. Кому предмет не подобається і чому? Підкресліть, що учні у вашій присутності можуть вільно думати й висловлюватися (не тільки з цього питання, а за­галом) та водночас розкрийте важливість предмета, який ви викладаєте.

2.Наголосіть, що учні набули певного життєвого досвіду з предмета, який стане в нагоді під час його подальшого вивчення. Багато чого учні самостійно дізнаються з різних джерел. Скажіть, що передбачається на заняттях упроваджувати, поруч з іншими формами навчальної діяльнос­ті, роботи в малих групах (по 3-5 учнів), де кожен матиме можливість виявити свої знання та здібності, а змагання між такими групами нада­дуть більшої цікавості та емоційності педагогічному процесові.

3.Підкресліть, що ви прагнете справедливого, об'єктивного оціню­вання знань учнів.

4.Не залишайте без уваги найперші і найменші спроби порушення дис­ципліни. Якщо можете, пожартуйте з цього приводу, розкажіть анекдот чи бувальщину на шкільну тематику або скажіть щось інше, дотепне й до­речне, на адресу учня, який заважає. Якщо у вас це не виходить, тоді сер­йозно поговоріть із цим учнем про те, що ви прагнете до взаєморозуміння, добрих стосунків із учнями, та це не виключає виконання кожним своїх обов'язків, що, зрештою, не гостинно та не гуманно зустрічати будь-яку нову людину недоброзичливо, намагатися зашкодити їй. Можна запропо­нувати, щоб він уявив себе на місці людини, яка прийшла до якогось ново­го гурту і з неї починають кепкувати.

Коли й після цього повторюються порушення дисципліни, на пере­рві чи після уроку знайдіть можливість поспілкуватися наодинці з кож­ним. Поцікавтеся, можливо, учнів щось не влаштовує на ваших уроках, та непомітно перейдіть на їхні інтереси, життєві перспективи, сім'ю. Якщо ви щиро цікавитиметеся цими питаннями, учень відчує інтерес до себе, вашу доброзичливість, себто побачить вас як людину з нового боку.

5. За жодних обставин не кричіть на учнів.

6. Відвідайте уроки інших учителів, поспостерігайте за поведінкою ваших учнів, особливо порівняйте, як поводяться порушники дисциплі­ни на ваших уроках, поцікавтесь у вчителів їхньою думкою про них, за­галом більше дізнайтеся про них.

7. Звертайтеся по допомогу до завуча чи директора школи з питань поведінки та успішності учнів тільки в крайньому разі, після того, як ви випробували всі способи свого впливу на цих учнів.

Урахувавши ці поради й поводячись таким чином, ви вже з перших уроків забезпечите враження про себе як про порядну людину, цікавого вчителя та непересічну особистість. Учні оцінять вашу дотепність, від­критість, щирість, толерантність, демократизм, увагу та співчуття до них. Діти швидко зрозуміють, що ви їх сприймаєте, любите такими, якими вони є, вірите в них, поважаєте й підтримуєте їх.